СОВЕТЫ ДАЕТ СТАРШАЯ МЕДИЦИНСКАЯ СЕСТРА ВИРЧЕНКО ЛЮБОВЬ ВАСИЛЬЕВНА

РАСТЕНИЯ, ТАЯЩИЕ ОПАСНОСТЬ
Острые отравления ядовитыми растениями случаются, когда их принимают за съедобные. Бывает это преимущественно в теплое время года—весной, летом, осенью, и чаще с детьми, особенно младшего возраста, которые охотно пробуют всякие яркие ягоды и красивую траву.
Возможны отравления в результате самолечения, когда пьют приготовленные дома настойки и отвары из трав, приобретенных на рынке. Несчастье приносят и неядовитые растения, если они заражены ядовитыми грибками. А зерно или картофель, перезимовавшие в поле, становятся причиной отравлений, так как вследствие неправильного хранения изменяется их химический состав.
Действующее токсическое начало растительных ядов—различные сложные органические соединения: алкалоиды, гликозиды, а также некоторые эфирные масла и органические кислоты.
На процесс образования и накопления в растениях токсических соединений влияют и местные экологические условия, в частности климат, почва.
При отравлении ядами некоторых растений на первый план выступают поражения нервной системы. Наблюдается двигательное возбуждение, человек излишне жестикулирует, иногда у него бывают судороги; он жалуется на кожный зуд, который, как ему кажется, вызывают мелкие насекомые, якобы находящиеся на коже. Зрачки заметно расширены, кожа сухая и горячая, глотание нарушено, пульс и дыхание учащены. Так бывает при отравлении красавкой, дурманом, беленой, полынью, аконитом. Если же отравление вызвано маком, хвощом, омегом пятнистым, пикульником, преобладают признаки угнетения деятельности центральных отделов нервной системы: сонливость, затруднение движений, снижение кожной чувствительности, нередко потеря сознания. Пульс и дыхание урежаются, кожа становится влажной и холодной. При тяжелых отравлениях возбуждение центральной нервной системы является лишь первой стадией действия яда, за которой следует, иногда очень быстро, сильное угнетение, вплоть до параличей. Нарушается деятельность внутренних органов, в первую очередь сердца и легких, что может привести к гибели пострадавшего.
Многие ядовитые растения оказывают
сильное действие на слизистую оболочку пищеварительного тракта и вызывают резкую боль в животе, тошноту, рвоту, понос. Развиваются слабость, одышка, угнетение сердечной деятельности из-за быстрого обезвоживания организма. Такие симптомы возникают при отравлении растениями, содержащими сапонины: молочаем, проросшим картофелем,
крушиной, паслёном, а также горчицей и
многими другими. Ядовитые растения,
содержащие гликозиды, поражают преимущественно сердце. Это наперстянка, ландыш, горицвет, которые веками служат в качестве лекарств. Лечебные дозы настойки этих трав возбуждают сердечную мышцу и регулируют частоту сердечных сокращений.
Токсические дозы перевозбуждают деятельность сердца, выводят его из-под контроля центральной нервной системы. Пострадавший ощущает сильное сердцебиение, чувство «замирания» сердца ; у него бледнеет лицо, иногда бывает
обморок. Ряд ядовитых растений, в том числе крестовник, гелиотроп, горчак розовый, воздействует главным образом на печень. Содержащиеся в них алкалоиды обусловливают потерю аппетита, тошноту, понос, желтушное окрашивание белков глаз и кожи, зуд, боль в правом подреберье. Наблюдается также нарушение психической деятельности—речевое возбуждение, сменяющееся сонливостью. Ядовиты и борщевники—травы, называемые в народе губодуи. Выделяемое ими эфирное масло, особенно в прохладную и пасмурную погоду, сильно обжигает кожу: на ней образуются многочисленные водянистые пузырьки.
Как оказать первую помощь отравившемуся ядовитыми растениями?
Независимо от вида растительного яда и времени, прошедшего с момента, когда человек отравился, необходимо сразу же промыть желудок. Для этого надо выпить 2—4 стакана воды (лучше подсоленной—половина чайной ложки на стакан воды) и вызвать рвоту, нажав пальцем на корень языка. Эту процедуру повторяют 5—6 раз, после чего дают пострадавшему съесть 80—100 граммов черных сухарей или принять внутрь 3—4 таблетки активированного угля. Затем рекомендуется слабительное—сернокислый натрий или сернокислая магнезия: 30—50 граммов на полстакана воды. С пораженной кожи яд осторожно смывают проточной водой и накладывают сухую стерильную повязку. Во всех случаях следует вызвать машину скорой помощи, а до ее прибытия уложить пострадавшего; на голову—полотенце, смоченное холодной водой. Если человек в обмороке (без сознания, лицо бледное), положите его так, чтобы голова была ниже туловища и ног; осторожно поднесите к его носу ватку, смоченную нашатырным спиртом. При остановке дыхания и сердечной деятельности проводят искусственное дыхание по способу «изо рта в рот» или «изо рта в нос» и закрытый (непрямой) массаж сердца.
Профилактика острых отравлений растительными ядами состоит в неуклонном выполнении следующих правил:
не собирайте и не готовьте блюда из неизвестных растений, а также грибов;
не ешьте картофель, зерновые, гречиху, горох, если они зимовали в поле;
не готовьте настойки и отвары из лекарственных трав, купленных на рынке;
не увеличивайте по собственному усмотрению дозы назначенных врачом
настоек и отваров.
Для разных климатических зон нашей страны характерны свои календари цветения растений, а вместе с тем и развития поллиноза. Название этого аллергического заболевания, вызываемого пыльцой растений, происходит от латинского слова «ронеп» — «пыльца». Вначале была обнаружена связь аллергии с пыльцой трав, так как заболевание наблюдалось, как правило, в пору сенокоса. Поэтому его назвали сенной лихорадкой.
Развивалась аллергология, накапливались новые наблюдения, и оказалось, что заболевание может спровоцировать пыльца злаков, деревьев и кустарников, сорняков.
Начинается заболевание с зуда и рези в глазах, слезотечения, светобоязни. Отекают и нестерпимо зудят веки, человек беспрестанно моргает. Так проявляется аллергический конъюнктивит. Возникает зуд в носу, носоглотке, ушах. Слизистая оболочка носа и носоглотки резко отекает, и чувствительность заложенных в ней нервных окончаний значительно повышается. Вследствие этого даже сквозняк, резкие запахи, мельчайшие пылинки вызывают приступы чихания, которые продолжаются в течение нескольких минут. Из носа выделяется жидкая, прозрачная слизь в таком количестве, что не хватает и дюжины носовых платков.
Вслед за пыльцевым насморком и конъюнктивитом может развиться пыльцевая бронхиальная астма. Это наиболее тяжелое проявление поллиноза. Нередко бывают и крапивница, отек губ, ушей, гортани (отек Квинке), головокружение и головная боль, бессонница, потливость.
Чем жарче и ветренее погода, тем больше пыльцы попадает в воздух, тем хуже состояние больного. После сильного дождя и похолодания количество пыльцы в воздухе резко снижается, и больные поллинозом чувствуют себя лучше.
Специалистам известно, что поллинозом чаще заболевают жители городов, хотя концентрация пыльцы в сельской местности значительно выше. Это объясняется особенностями жизни в больших городах с их напряженным ритмом, химизацией быта&∓‐факторами, значительно изменяющими реактивность организма человека.

Тем, у кого впервые возникла аллергия, следует обратиться в аллергологический кабинет. Прежде всего здесь определят аллерген—какая именно пыльца вызывает у данного человека заболевание, возьмут его под диспансерное наблюдение и проведут курс лечения, чтобы заранее подготовить к встрече с опасным для него аллергеном. В период, предшествующий цветению растений, делают серию подкожных инъекций или ингаляций пыльцевого аллергена. В результате введения все больших его концентраций в организме образуются защитные антитела. После 3—4 курсов профилактики болезнь отступает! Имеются и лекарственные средства для смягчения проявлена заболевания, но, к сожалению организм быстро привыкает к ним и они становятся малоэффективными.
У некоторых больных повышена чувствительность не только к пыльце растений, но и к и плодам, семенам. Если человек бурно реагирует, например, на пыльцу подсолнечника, не исключено, что аллергеном для него будут и семечки, подсолнечная халва. Если аллерген—пыльца орешника, березы, то аллергеном могут стать и лесные орехи, фундук и даже березовый сок. При аллергии к пыльце злаков может появиться аллергия к продуктам из ржаной, пшеничной муки, рисовой, овсяной, манной круп. У тех, кто страдает аллергией к пыльце ольхи или дуба, при употреблении отваров и настоев из ольховых шишек или дубовой коры могут возникнуть тяжелые болезненные явления.
Больным поллинозом следует чрезвычайно осторожно применять лекарственные травы, так как многие из них обладают теми же
аллергенными свойствами, что и пыльца. Не рекомендуется также мед—в любом виде и количестве, как внутрь, так и в косметических средствах. Пчелы собирают пыльцу с растений, в меде много растительной пыльцы. Спровоцировать поллиноз может и косметический крем, в котором содержится пыльца растений.
 

РЕЖИМ ДНЯ

Для того щоб дитина росла здоровою, добре розвивалась, була спокійною, бадьорою і життєрадісною, треба з перших днів життя привчати її до певного режиму. Режимом дня дитини називається розпорядок, що встановлюється для годування, сну, прогулянок, ігор, занять.

Правильний режим дня сприяє зміцненню нервової системи і кращому розвитку всього організму дітей. Режим має і виховне значення. Дитина з малих років звикає до порядку, привчається все виконувати в певній послідовності. Розпорядок дня залежить від віку дитини. Чим молодша дитина, тим частіше її слід годувати і тим більше часу вона повинна спати. Сон забезпечує необхідний відпочинок для нервової системи дитини. Якщо діти позбавлені цього регулярного відпочинку, то вони перевтомлюються, стають неспокійними, розумова діяльність погіршується, уповільнюється. Дуже важливе значення для дітей має регулярне перебування на свіжому повітрі. Діти, позбавлені регулярних прогулянок, стають кволими, їх організм має погану опірність щодо захворювань, вони втрачають апетит і погано сплять. Прогулянки необхідні дитині не тільки для зміцнення здоров’я. Враження, які дістає дитина під час прогулянок, в значній мірі сприяють її загальному розвиткові, збагачують мову дитини.

Однією з основних умов нормального розвитку дитини є правильне її  харчування. Насамперед треба пам’ятати, що однакова їжа засвоюється дитиною різно, в залежності від того, в якому стані вона перебуває в момент годування. Тому дуже важливо так організувати годування дитини, щоб вона була в цей час спокійна і не стомлена. Дуже важливим елементом режиму є обов’язкові заняття, в ході яких у дітей в дошкільному закладі формують якості, необхідних для навчання в школі – активність, ініціативу, творчість, вміння спокійно сидіти за столом і зосереджено працювати, вміння керувати тонкими рухами руки, оволодіння елементами письма, навичкам читання. „Програмою виховне та навчання в дошкільному закладі” передбачені різноманітні заняття в залежності від віку. В режимі дня треба відводити час для самостійної ігрової діяльності дитини з метою збереження її психічного здоров’я.

Безпечне знищення всіх домашніх відходів допомагає запобігти захворюванню.

Мухи, таргани, пацюки та миші, які харчуються харчовими відходами, можуть поширювати бак­терії.

Якщо громада не має системи знищення сміття, кожній сім'ї необхідно мати яму, в яку треба кож­ного дня закопувати відходи або спалювати їх.

Дотримування чистоти в оселі та території на­вколо неї, попередження забруднення фе­каліями, харчовими відходами та брудною во­дою допоможе запобігти поширенню хвороб. Брудну воду можна виливати у яму-злив у садку чи полі.

Такі хімікати, як пестициди та гербіциди, мо­жуть бути дуже небезпечними, навіть якщо не­велика їх кількість потрапляє у воду, на їжу, руки чи ноги. Контейнери, що використовуються для зберігання пестицидів, чи тканина, що контак­тує з ними, не повинні митися біля джерел пит­ної води.

Не можна використовувати пестициди або інші хімікати поблизу житла чи джерел води. Хіміка­ти не повинні зберігатися поблизу питної води або поблизу продуктів. Ніколи не тримайте про­дукти у контейнерах для зберігання пестицидів та добрив.

ГОСТРИКИ

Гострики – це дрібні круглі черв”яки довжиною близько одного сантиметра. Вони живуть у хворої дитини в кишках.

По зовнішньому вигляду дитини, по її поведінці, по тому як вона спить, уважна мати завжди може догадатися, що дитина заражена гостриками. Оглянувши її кал, мати часто сама може виявити в ньому невеликих білих черв”ячків.

Запідозрівши, що дитина заражена гостриками, або виявивши їх у у дитини, мати повинна,  не гаючи часу, звернутися до лікаря. Визначивши діагноз, лікар призначить дитині ліквання для видалення глистів з кишечника.

Живуть гострики в тілі людини недовго – всього 3-4 тижні. Після цього вони гинуть, але однак захворювання триває у дітей іноді дуже довго. Відбувається це тому, що дитина, почувши свербіж, розчісує задній прохід, яйця гостриків легко прилипають до її пальців, забиваються під нігті, потім попадають на їжу, а з їжею в рот дитини. Особливо часто заражаються діти, які мають погану звичку сосати пальці і гризти нігті.

При спеціальному обслідуванні кімнати, в якій живе хворий, знаходять яйця гостриків на меблях, на стінах і на підлозі, на іграшках. Звідси ясно, що кожний, хто користується цими предметами або близько стикається з хворим, може легко заразитися гостриками.

Щоб звільнити дитину від гостриків і уберегти її від нового зараження, рекомендується додержуватися таких правил:

Класти дитину спати в трусиках, щоб при чуханні вона не забруднювала пальці яйцями гостриків: трусики щодня надягати чисті і проглажені гарячим утюгом;

Кожного ранку і кожного вечора підмивати дитину; 

Стежити, щоб дитина після кожного користування вбиральнею і перед їдою мила руки;

Не допускати, щоб дитина сосала пальці і гризла нігті; нігті на її руках коротко стригти;

Старанно витирати пил в кімнатах мокрою ганчіркою; після прибирання ганчірку прати; 

Класти дитину спати тільки в окремому ліжку; постільну білизну її бажано кожного дня прогладжувати гарячим утюгом.

Дитині, зараженій гостриками, дуже корисно ставити на ніч клізму з невеликої кількості перевареної води. Клізми вимивають гостриків, що опустилися в пряму кишку, і таким способом можна запобігти забрудненню шкіри біля заднього проходу яйцями цих гостриків.

Гострики можуть бути у кількох членів сім”ї, в тому числі й у дорослих. Тому при виявленні їх в однієї дитини, лікарі обслідують решту дітей, а також дорослих з тим, щоб всіх хворих лікувати одночасно. Інакше той,  хто вилікувався від гостриків, буде знову заражатись від інших членів своєї ж сім”ї.

Щоб запобігти зараженню гостриками, треба:

Тримати в чистоті тіло, одяг, постіль, житло, предмети домашнього вжитку;

 Мити руки перед їдою і після користування вбиральнею;

 Всі фрукти перед вживанням обдавати окропом.

/p p

bnbsp; p style=

shy;ту та перед їжею.nbsp; /span/b

‐nbsp;

∓/p

shy;