СЕМЕЙНЫЙ МОСТ

СПРОБИ ВИХОВАННЯ ВІДРАЗИ ДО ЗГУБНИХ ЗВИЧОК
Виховуючи своїх дітей, ми, батьки, мріємо в майбутньому бачити свою дитину здоровою, щасливою, успішною дорослою людиною. Ми дбаємо про здоров’я дитини, приділяємо багато уваги її навчанню, але часто не зважаємо на небезпеку, яка може зруйнувати наші мрії про майбутнє дитини – на згубні звички.
Нам здається, що дитина сама зрозуміє, коли виросте; буде брати лише гарні приклади з дорослих; як буде старшою, ми з нею поговоримо. Я вважаю, що треба застерігати дітей від паління, алкоголізму та наркоманії якомога раніше. Щоб це було «всмоктане з молоком матері». Ми не можемо повністю контролювати взаємини і життя підлітка, ніхто не може дати гарантію, що він не зустрінеться з «поганою компанією», але ми можемо виховувати у маленьких дітей відразу до лайливих слів, пияцтва і пияк, а найбільше – до наркоманії.
Коли я читаю в газеті, або бачу по телевізору, або просто чую в розмовах про якісь трагедії, які стали наслідком пияцтва або наркоманії, я обов’язково розповідаю про це дітям, звичайно в доступній для них формі. Ми обговорюємо події та аналізуємо, внаслідок чого це сталося.
Зазвичай діти емоційно переживають почуте. А наукою доведено: те, що викликає емоції, запам’ято-вується надовго.
По можливості, для роз’яснення згубності поганих звичок, я використовую наочні посібники: малюнки в книжках («Як побудований наш організм», «Моє тіло» - цікаві і добре ілюстровані книжечки для молодших школярів), малюнки в газетах, спеціальні буклети – антиреклами. Візуальна інформація добре сприймається дітьми, вони часто передивляються малюнки і вже самі коментують побачене.
Дуже важливо, щоб роз’яснення згубності поганих звичок не було одноразовою акцією, бо «повторення – мати вчення». Я намагаюсь при всякій нагоді підкреслити небезпеку. Іноді вдаюсь до хитрощів і кажу дитині: «Зараз ти згоден зі мною, а потім можеш потай з цікавості спробувати палити, покуштувати спиртне, вживати наркотики». Дитина на це дуже емоційно і щиро стверджує, що ніколи, ні за яких обставин вона цього не зробить, - цього я і чекала від неї, бо цими ствердженнями вона в підсвідомості створює собі життєву програму.
Звичайно, важко переконати дитину в шкідливості, наприклад, паління, якщо сам палиш. Закликаю батьків не палити в присутності дітей, а ще краще – зовсім кину-ти цю звичку, як свого часу і ми з чоловіком це зробили.
Ясна річ, що будь-яке виховання не може дати стовідсоткової гарантії. Але наші старші діти, яким 14 і 10 років, слава Богу, поки що не страждають від шкідливих звичок і судячи з їх ставлення до паління, пияцтва та наркоманії, сподіваюсь, убережуться від цього.
Ангеліна Олександрівна, мама Дмитра Валенка



ХОЧУ ПОДЕЛИТЬСЯ ОПЫТОМ
Каждый человек должен быть развит на столько, на сколько он может осилить. Особой системы воспитания мы не применяем, поэтому сильно не напираем.
Если дочь провинилась, наказываю: ставлю « в угол» или чего-нибудь лишаю (мультфильмов, например). Но обязательно стараюсь объяснить своему ребенку, почему нельзя так поступать.
Ну, а если есть время, стараемся уделить его своей дочери по максимуму. Ведь хотим, чтобы наш ребенок вырос умным, всесторонне разви-тым и не закомплексованным человеком.
Когда мы выходим на прогулку, мы считаем, учим буквы, пытаемся читать. Для этой цели подходит все, что угодно: любые названия на магазинах, вывесках, объявлениях, считаем свои шаги, машины, деревья.
Дома мы складываем кубики со сказками. Рита очень любит, когда ей читают сказки, рассказы Н. Носова, стихи А. Барто, К. Чу-ковского. Мы читаем ей сказки практически с самого рождения, может быть, поэтому ей это и нравиться. Хочу отметить, что наша дочь доста-точно правильно строит предложения, может связно пересказать небольшую сказку, рассказ или просто рассказать о каком-либо событии в ее жизни. В этом - немалая заслуга художественного слова.
Девочка любит рисовать, раскрашивать, складывать мозаику, играть в детское лото.
Дома немного занимаемся математикой: рису-ем палочки, цифры, складываем, отнимаем (пы-таемся объяснить ей это «на пальцах»).
Вот, в принципе, все наши методы воспитания.
Мальвина Владимировна, мама Маргариты Лиховоли


РОЗПОВІДЬ БАБУСІ ОЛЕНИ
Моя п’ятирічна онучка змалечку привчається до роботи. Вона допома-гає мені в хатній роботі. Я даю їй невеличкі тарілки, ложки, чашки, щоб вона їх помила. Дівчинка любить накривати на стіл: розкладати ви-делки, серветки. А коли я мию підлогу, то вона бере маленьке відеречко та ганчірочку і теж витирає пил на під-віконні, поливає квіти. Хай це робота і невелика, але формує навички трудової діяльності у дітей.
Олена Володимирівна, бабуся Олени Кутульської

МАШЕНЬКА И ОДУВАНЧИКИ
Однажды, гуляя с Машей, мы увидели «золотую» от одуванчиков поляну. Маша замерла от увиденной красоты, а потом бросилась рвать цветы и собирать их в букет. Она подарила его мне. Но этого ей было мало. Она собрала букет для мамы. На все мои доводы, что уже достаточно много нарвано цветов, Маша не реагировала. Она никак не могла остановиться. Ей хотелось всю эту красоту подарить близким и забрать себе. Мой вопрос: « - Машенька, а где же пчелки будут собирать мёд?» - заставил её остано-виться. Она растеряно посмотрела на меня: « - Бабушка, а пчелки не обидятся на меня за то, что я так много нарвала цветов?».
Она уже готова была вернуть все цветы назад. Объяснив Маше, что это уже невоз-можно, что нельзя бездумно уничтожать красоту, мы пошли дарить маме собранный букет.
Через несколько дней Маша предложила: « - Бабушка, пойдем к Ирочке (своей дво-юродной сестре), покажем много одуван-чиков». У Ирочки была та же реакция на одуванчики, что и у Маши. Но здесь уже Машенька остановила Иру, сказав ей, что пчелкам негде будет собирать мёд. Ира согласилась с Машей безоговорочно. И когда дома расцвели тюльпаны, обе девочки, лю-буясь их красотой, обратили внимание на то, как много пчёл летает вокруг цветов.
- Бабушка, посмотри, какие красивые тюльпаны! И пчелки к ним тоже прилетели. Они много соберут мёда. Мы не будем рвать цветы, а то пчёлкам негде будет брать мёд.
Я считаю, что если мы сейчас научим наших детей видеть красоту природы, любить её и бережно относиться к ней, то наши дети вырастут добрыми и хорошими людьми.
Ольга Николаевна, бабушка Маши Клименко